English
ПОСІБНИК ІЗ ВТЕЧІ ВІД МІСЬКОГО ГАРМИДЕРУ
Євген Дерлеменко. Парки України. Фотоальбом.
-К.: Балтія-Друк, 2006. – 96 с. 
Якщо ви мешканець мегаполісу з курними трубами заводів, гамірними автострадами й клонами - високоповерхівками з каменю та бетону, що безсоромно затуляють собою небо, то ви мене підтримаєте: бувають в житті моменти, коли хочеться негайно стекти від запаху розпеченого асфальту й куряви найближчого шосе. Особливо це бажання загострюється нещадно пекучими літніми днями, коли стовпчик термометра заповзає далеко за 30◦ С, і складається враження, що тебе оточує не повітря, а розігрітий сироп.
З Алі-Бабою я не товаришую, тому летючого килима не маю. Осідлати чорта, як гоголівський Вакула, теж не насмілюся. Але натомість знаю простий спосіб втечі від міської задухи. Я прямую до найближчого парку, щоб із задоволенням провести декілька годин у приємній прохолоді розлогих дерев наодинці з природою. Якщо ви і в цьому зі мною солідарні, то новий фотоальбом Євгена Дерлеменка під назвою «Парки України» точно припаде вам до смаку.
По-перше, автор сприймає парки не тільки як засіб для тимчасового полегшення у спекотні дня, а, перш за все, як витвір мистецтва. Тому фотографії, вміщені в альбомі, вражають композиційною вишуканістю та естетичним наповненням. Засипане осіннім листям озеро Верхнє в Софіївці, панорама Видубицького монастиря та Центрального ботанічного саду в Києві, по-кримськи соковиті кипариси Лівадійського парку… Ось де справжній порятунок від міського гармидеру! Фото сучасних українських парків доповнені старовинними гравюрами, які дозволяють зазирнути в минуле Софіївського чи, скажімо, Гурзуфського парку.
По-друге, ви, мабуть, і не здогадувалися, наскільки давньою є історія садово-паркових насаджень. А виявляється, що територія сучасної України є одним із найдавніших ареалів садівництва. Геродот ще у V ст. до нашої ери розповідав про казкові сади скіфів-орачів, яким пощастило приживити на узбережжі Чорного моря виноградну лозу. Незважаючи на те, що такі насадження мали насамперед чисто практичне значення – вирощувалися для отримання плодів, - вони все ж створювали затишок і гармонію, слугуючи справжньою прикрасою осель. Сади при монастирях, що виникали за княжих часів, задумувалися як міні копії раю. А парки, асаджені за романтичної доби (у XVIII ст.) є своєрідною метафорою світу й мали спонукати людину замислюватися над швидкоплинністю життя. Заінтриговані? Докладніше про історію виникнення садово-паркової культури можна прочитати в передмові до альбому.
Там же – на перших сторінках – дізнаєтеся про те, яка кількість цих мальовничих шедеврів архітектурно-ландшафтного мистецтва розміщена на території нашої держави. Б’юся об заклад: навіть якщо ви є затятим мандрівником і зі спальником за плечима сходили Україну вздовж і поперек, то теж знайдете в альбомі фото куточка, який досі не відвідали.
Як бачите, видання стане до снаги не тільки любителям природи. Книга буде найкращим подарунком для тонких естетів, посібником для допитливих істориків, путівником для завзятих мандрівників і найкращим радником для всіх, хто потерпає від пекучого цьогорічного літа.
Тетяна Самчинська – «Друг читача», № 12, 2007 року.